Джимхана FAQ v3.0

Що це за джимхана взагалі? Що воно таке?

Придумали це японці багато років тому як спортивну дисципліну для підвищення майстерності їзди на мотоциклі без прив’язок до класу чи досвіду пілота. Суть проста – беремо дорожні конуси, викладаємо з них будь-яку трасу і їздимо нею. Такі тренування розвивають вміння прискорення (на цьому місці ви маєте зневажливо пшикнути і подумати “шо-шо, а ручку крутити я вмію!”) і гальмування (по прямій і в поворотах), вміння нахиляти мотоцикл, використовувати техніку звішування і контрзвішування, швидке перекладання мотоцикла та багато іншого.

Саме слово “Джимхана” запозичено з кінних змагань. Якщо ввести gymkhana riding на ютубі, то побачите більше коней, ніж мотоциклів. Схоже, що і тренувальні схеми були теж запозичені у коней, ось, наприклад, типові тренувальні вправи для вершників:

 Я не приїду, бо не хочу бити свій мотоцикл.

Падіння інколи трапляються, але здебільшого серед більш досвідчених пілотів, котрі починають витворяти усіляки штуки.

Джимхана – це лише перша передача! Я на ній тільки стартую! Навіщо мені це?

По-перше, маленькі журжики іноді вмикають навіть другу передачу! Як не дивно, якщо ви щось вмієте робити на першій передачі, то зробити це на вищих передачах вам теж буде не складно. А от навпаки це не завжди працює. Ті, хто закладає на треку до підніжок, з сходу не можуть зробити це ж саме на майданчику джимхани. На маленьких швидкостях мотоцикл менш стабільний, ніж на великих, тож керувати ним не так просто, як здається на перший погляд. Ті, хто успішно їздять джимхану, непогано почувають себе на треку, і навіть на грунті ці навичкі мають сенс.

Джимхана не має практичного застосування.

Не вдаючись в дискусії, джимхана достовірно дає найголовніше – покращує Ваш навик керування мотоциклом. Чи потрібно це вам, чи ні – вирішуйте самі.

І все-таки, де саме можуть знадобитися усі ці викрутаси? У заторах хіба що?

У заторах якраз не треба показувати усі свої вміння, бо зачепити конус та зачепити машину – це дві суттєві фінансові різниці. Але ви точно набагато краще будете почувати свої габарити, це факт. Розвороти на вузьких дорогах більше не будуть для вас проблемою. Швидке маневрування може знадобитися де завгодно, наприклад об’їзд нескінченних ям на наших прекрасних українських дорогах. Чи якась пришелепувата тварюка кинулась вам під колеса. Їзда в горах. Неквапливі серпантини, звивисті дороги вздовж узбережжя – ідеальні умови випробувати свій джимхано-досвід. Чи у мене був випадок:

https://youtu.be/27zVR76VBFc?t=28

Мені прийшлось дуже швидко пірнати у прогалину між вантажівкою і чималеньким камінчиком, не забуваючи при цьому про бокові кофри і пісочок під колесами. Якби я запанікував тоді, то, цілком вірогідно, не писав би зараз ці строки.

Чим джимхана відрізняється від мотошколи?

По суті джимхана – це самостійна мотошкола на своєму мотоциклі. Перевага мотошколи в тому, що за вами постійно слідкує інструктор і виправляє всі ваші помилки, ви вчитесь на орендованому мотоциклі, тож нема страху його побити. Мінусом є те, що рівень інструктора може бути доволі різним або ж не підходити Вам по формату, та й легкий мотоцикл мотошколи дуже відрізняється від 600сс, який Ви собі купили.

На тренуваннях джимхани у Вас немає особистого тренера, Ви кооперуєтесь і слідкуєте за помилками один одного.

Джимхана – це логічне продовження мотошколи, ви продовжуєте вчитися, але тепер на більш потужному і важкому мотоциклі. Якщо в мотошколі Ваша мета була скласти іспит, а потім не заглохнути в місті на першому ж світлофорі, то мета в джимхані – почувати себе максимально комфортно на своєму мотоциклі в будь-яких ситуаціях.

Екстренні гальмування, прискорення, різкі маневри – все це давали і в мотошколі, але на початковому рівні, в джимхані ж Ви прокачуєте ці вміння на вищий рівень.

Я вже 10 років катаюсь, я вмію керувати мотоциклом дуже добре.

Це дуже легко перевірити, просто завітайте на тренування і порівняйте свій час з іншими. На таких простих елементах, як швидкісна змійка (що там складного – даєш газу і їдеш повз конуси), у багатьох виникають великі проблеми.

Можна візьміть пару пляшок (замість конусів) і товариша з секундоміром і виставте будь-де класичні схеми, наприклад GP8 і SisoGP. Відео проїздів цих схем повно в інтернеті.

Орієнтовний час для GP8

• 20-25 секунд – погано рахуєте до 5
•  25-30 секунд – Ви їдете як бог
• 30-35 секунд – дуже високий рівень їзди
• 35-40 секунд – вмієте непогано їздити на мотоциклі
• 40-50 секунд -у вас деякі проблеми з керуванням мотоцикла
• більше 50 секунд – у вас великі проблеми з керуванням мотоцикла

Орієнтовний час на SisoGP

• 35-40 секунд – брехун
• 40-45 секунд – бог
• 45-50 секунд – майже бог
• 50-55 секунд – високий рівень їзди
• 55-60 секунд – рівень їзди вище середнього
• 1:00 – 1:10 секунд –  середній рівень їзди
• більше за 1:10 – у вас проблеми

 

Під час тренувань в мене болять руки, що робити?

Це ознака, що у вас проблеми з правильною посадкою, ви дуже сильно чіпляєтесь руками за кермо і менше залучаєте ноги, тому, скоріше за все, у вас і коліна будуть трохи “бовтатися” під час їзди. Рішення просте:  притискайте коліна до бака, а руки тримайте розслабленими. Пробуйте їздити з однією рукою по різномантіним фігурам, чи взагалі без рук по прямій.

Я тільки перший сезон, мені страшно.

Новачки навпаки скоріше всьому навчаються, ніж досвідчені байкери, яких вже складно перевчити. Усе залежить від вас. Макс Гріценко за півтора року пройшов рівень від “ніколи не їздив на мотоциклі” до “найкращого джимханіста Києва”

У мене чопер, голда, хаябуса чи щось інше велике і потужне

Ну і що з того?

Ми займаємось цим не задля спортивних успіхів, а для покращення їзди саме на своєму мотоциклі, яким би він не був.

Я приїду тільки подивитись

Напевно цю фразу слід перекладати так: “я би спробував, але я боюсь щось зробити не так і стати посміховиськом”. Вміння керувати мотоциклом – це не те, що передається з генами, цьому треба вчитися. Кожен колись вмів їздити тільки прямо. Усі вміння приходять з тренуваннями. Головне – зробити перший крок.

А дівчата у вас є?

Є, і досить багато. В цьому році був спеціальний залік в чемпіонаті для дівчат, який виграла Аліна Ровінська на Geon CR6. Всього в чемпіонаті прийняли участь 17 дівчат.

Добре, мені вже не страшно спробувати, але якщо я виїду і якось незграбно завалюсь і всі будуть реготать з мене?

Насправді, кумедні ті хлопці, які вміють лише крутити ручку на рівненькому проспекті, а розвернутися на дорозі шириною в 10 метрів для них дуже складно. Якщо ви хочете вчитися їздити краще, то нічого смішного в цьому немає.

Я приїхав на одне тренування, подивився на себе, подивився на інших і зрозумів, що я ніколи так не навчусь.

Якщо не спробувати, то точно нічого не вийде! Якщо ж практикуватись навіть по 30 хв пару разів за тиждень – то можна дійти навіть до такого рівня:

Чому японці на відео їздять набагато краще за вас?

Зараз є два підходи до джимхани: спортивний і аматорський. Аматори – це абсолютна більшість київських джимханістів, ми їздимо на тих самих мотоциклах, що їздимо на роботу чи на дальняк. Якщо хтось хоче займатися джимханою як спортом, то тут вже треба спеціально підготовлений мотоцикл і багато часу для підготовки. Тому японці і їздять так круто – в них найкращий чемпіонат у світі і в них спеціальні мотоцикли. До сезону 2018 в Києві не було жодного спортсмена, але саме в 2018 році з’явилися кілька людей, які дуже захопилися джимханою і які почали потихеньку перероблювати свій мотоцикл, думати про виїзди на змагання за кордон та як задати перцю найкращим джимханістам Європи.

Але навіть найкращі джимханісти Європи (Голандці) не дотягуються і близько до рівня найкращих японців. Рівень локальних європейських чемпіонатів досить низький і малолюдний. Здебільшого в змаганнях беруть участь 20-40 учасників, з яких тільки 5-10 показують пристойний рівень. У Японії в змаганнях беруть участь 100-200 райдерів і всі вони мають досить пристойний рівень.

 

Навіщо вам нові люди, тренуйтесь собі у своїй затишній тусовці

По-перше: обізнаність людей в тому, що мотошкола – це не вінець Ваших знань, розвиток треба продовжувати

По-друге: розказати про те – де можна практикувати свої мото-навички або випустити пар

По-третє: чим більше людей – тим більше можливостей для організації якісних змагань, що є наступним рівнем розвитку Ваших навичок.
Восени 2016 року ми скинулись на призи і провели свої внутрішні змагання. Міша у нас інженер, тому він зробив засікатор часу для тренувань. Хтось купив конуси. Хтось купив фарбу. Хто знає, може завтра приїде хтось, хто принесе ще щось корисне до наших тренувань.
У 2017 році нас запросили провести три змаганнях на Чайці під час етапів чемпіонату України з ШКМГ.
У 2018 році ми провели 8 змагань з джимхани в Києві. Все це було б неможливо без допомоги багатьох активних джимханістів Києва.

Я приїхав, нікого не знаю, що робити – не знаю…

Саме така історія була у мене. Приїхав, народ стоїть, гогоче собі під деревом. Тільки хтось один крутиться на колах. Ну я теж почав крутитися. На друге-третє тренування на мене звернули увагу і я вже трохи з усіма познайомився. До того народ мабуть просто називав мене fzs6:

https://www.youtube.com/watch?v=bWZLNkxnZt4

Тож, якщо ви теж такий самий соціопат, як і я, то можете теж собі тихенько крутитися по змійкам, ніхто вас не вижене. Чи можете підійти до когось і сказати, що ви перший раз, і що тут треба робити? Вам без проблем розкажуть і покажуть базові фігури.

Як зрозуміти, що є прогрес в тренуваннях?

Найкращий спосіб – це секундомір. Засікайтеся на декількох тренувальних схемах або вигадайте будь-яку свою схему, головне, щоб кожного разу конуси\пляшки\камінці стояли на тому самому місці. Для цього треба зробити фарбою або чимось іще позначки на асфальті. У якості засікатора підійде друг з секундоміром чи лаптаймер, який буде засікати вас в автоматичному режимі.

Секунди не брешуть. Ви можете пробувати будь-які траекторії, різні способи гальмування, різні звішування, і тільки секунди вам дадуть відповідь, чи є у вас прогрес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я хотів би чимось допомогти тренуванням, але не знаю як

Є багато способів допомогти джимхані в Києві. Найпростіший – це купити конуси і засікатор, возити їх на тренування, щоб ними могли користуватися й інші джимханісти. На тренуваннях ніколи не зайвим буде підмісти майданчик, розмітити фарбою тренувальні схеми тощо.

Під час змагань часто не вистачає помічників, тому дізнайтеся, хто організовує змагання, і він знайде вам якусь роль.

Також є потреба в людях, які можуть вести сторінку джимхани у фейсбуці, інстаграмі, писати статті на цей сайт.

 Чому так часто згадується ця GP8?

Тому що це найбазовіша фігура в джимхані. У мотошколах дають їздити звичайну вісімку на 1-2 уроці, щоб людина навчилася хоч якось повертати, повертати голову і тримати рівний газ у поворотах. У джимхані на вісімці ми вчимося повертати швидко, розганятися і гальмувати. Детальніше про GP8 можна почитати тут: Як виїхати з 30 сек на схемі GP8

Чому джимхана не популярна в Києві?

Цікаве питання, Мурзику Васильовичу, будемо дискутувати (с)

1. Організація тренувань шкутильгає на обидві ноги. У нас є декілька “своїх” конусів, але нема добровольців їх стабільно возити на тренування. Дуже мало добровольців, які б взяли на себе організацію тренувань (розставити усі схеми, розставити засікатори, придумати прості схеми для новачків тощо)
2. Ситуація з майданчиками покращилась за останній рік, але тільки на декількох з них фарбою намічені деякі стандартні схеми
3. Мала привабливість джимхані серед мототусовок. Люди, далекі від мотоциклів, звертають увагу на шалених спортоводів і стильних чопероводів. Перші захоплюють своєю швидкістю, другі – своєю “крутістю”. Кросмени взагалі літають низько над землею. Джимханісти не мають ні шалених швидкостей, ані крутого вигляду, джимхана не дасть тобі вістів серед дівчат.
4. Джимхана не є професійним мотоспортом. Тільки в Японії проводяться змагання високого рівня. Змагання за межами Японії почали проводитися тільки в 2011 році. Національні чемпіонати, міжнародні кубки, прямі трансляції змагань – всього цього поки що нема в джимхані.
5. Джимхана не дуже тягне на шоу. Це не стантрайдинг, який може зацікавити випадкових перехожих.
6. Але найголовніше – відсутність культури керування мотоциклом. Багато років мотоциклісти були відвертими бунтарями і мотоцикл був більше атрибутом самовираження, як косуха чи бандана. Купити мотоцикл і безпечно на ньому їздити – це були малопов’язані між собою речі. Зараз мотоциклісти часто хизуються відео, на яких вони їздять 150-200 кмг в щільному потоці машин. За що отримують образливі коментарії від автомобілістів. Бабайкери у відповідь кричать, що автомобілісти сліпоглухонімі і взагалі усі консерви треба спалить! Як би там не було, а за статистикою вина у нескінченних аваріях розподіляється приблизно навпіл. Та і не для кого не секрет, скільки мотоциклістив б’ється з причини “не впорався з керуванням”. Але більшості мотоциклістам набагато зручніше в усіх бідах звинувачувати “сліпих” консервоводів, а ніж визнати, що серед мотоциклістів є багато людей, у яких явні проблеми в усьому, окрім їзди прямо. Тому ми кожен рік чуємо про те, як двоколісни роздають листівки з проханнями дивитися у дзеркала автомобілів, але чомусь жодного разу я не чув про акцію з листівками “Навчись хоч якось їздити на мотоциклі!”. Коли машина нахабно збиває мотоцикл, то серед мотосередовища прокочується хвиля праведного гніву і це зрозуміло. Коли мотоцикліст самовипилюється у стовб, то ніяка хвиля не прокочується, чується тільки “ой бідненький, не впорався з керуванням”. Як вам таке кіно?

чи таке?

Як не дивно, мотоспільності байдуже на той факт, що багато бабайкерів банально не вміють керувати своїми мотоциклами. І навіть після масових завалів у мотоколонах мотоциклісти-невміхи краще будуть роздавати листівки автомобілістам, ніж займуться собою.

Хто найкрутіший джимханіст у Києві? 

Досить складне питання, є найкраща трійка, вони виграли майже всі змагання, де були присутні в цьому році.

Хто найкращий джимханіст світу?

Чемпіонат світу з джимхани не проводиться, але можна впевнено сказати, що найкращий джимханіст світу – це найкращий джимханіст Японії. Найкращий в Японії – це Takashi Tominaga( 冨永), який виграв більшість змагань з джимхани в 2018 році.

Я не застарий для джимхани?

Є японці, яким вже за 60:

Я чув, що існують якісь класи в Джимхані. Що це таке?

Ось непогана стаття про систему класів в Японії. З 2019 року ми хочемо ввести подібну систему класів. До цього в Україні використовували класи на основі об’єму, ваги чи типу мотоциклу. Наприклад, мотоцикли до 250сс і більше. До 150 кг і більше. Кожен організатор придумував щось своє. Такий розподіл непогано працює для джимханістів початкового рівня, бо новачкам простіше їхати на 125сс, ніж на ТДМ900, але коли рівень джимханістів підвищується, то маленькі мотоцикли вже не дають такої переваги.

Що таке онлайн чемпіонати?

Задля того, щоб була змога помірятися силами джимханістам з різних півкуль, придумали проводити онлайн чемпіонати. Проходять вони так: на сайті організаторів викладається схема з відстанями між конусами. Кожен учасник знімає свій проїзд на відео і надсилає організатору. Через деякий час організатор оголошує результати цього етапу змагань і викладає схему на наступний етап. Зараз існує декілька онлайн змагань, найвідоміші – Світові онлайн змагання MGymkhana.

Онлайн чемпіонати – чудовий спосіб помірятися силами з людьми з інших міст, країн, континентів.

Які змагання будуть проводитися в 2019 році в Україні:

Точно пройдуть  7 етапів Moto Gymkhana Kiev Cup 2019, слідкуйте за нашим сайтом, скоро ми анонсуємо точні дати. У 2018 році також проходили кілька змагань в Одесі, Черкасах та Львові. Скоріше за все, вони пройдуть і в 2019 році, про них ми стараємось інформувати на своїй сторінці в фейсбуці.

Хочу купити мотоцикл спеціально для джимхани. Який брати?

Найпростіший спосіб – подивитися, на чому їздять японці, і взяти щось подібне. Найідеальніший мотоцикл для джимхани виглядає так:  коротка колісна база, легкий і потужний. Найподібнішим до цих характеристик є легкий двухтактний NSR250R. Але його дуже важко знайти в продажу окрім як в Японії. У нас найбільш поширена модель для джимхани – Honda VTR250.

Ще варіанти: DRZ400, MT-03 (300cc), MT-07, різні 250сс-450сс мотарди (crf, wr, kx). Останнім часом популярні варіанти зі спортивними 600сс, 750сс та 1000сс. Але вони потребують обов’язкового тюнінгу – керма замість кліпонів і спиляного обмежувача керма. Якщо грошей ніц – то підійдуть і різноманітні китайські 250сс чи популярні хr125, сб125, ybr125.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Яким чином підготувати свій мотоцикл до джимхани?

Скоро вийде більш розгорнута стаття з цього приводу, ось найбазовіші:

• поставити клітку, щоб мотоцикл не бився при падіннях
• поставити м’яку гуму (наприклад, Pirelli Supercorsa)
• підвищити холості оберти
• зняти кофри та інші зайві речі з мотоциклу
• залити спортивну гальмівну рідину, щоб не перегрівалися гальма

Я живу в Залупінську, в мене нема конусів, але я хочу тренуватися! Як організувати самому тренування?

Замість конусів можно використовувати пляшки з водою чи піском, головне – знайти майданчик. Пробуйте їздити стандартні схеми, відео яких є в інтернеті (SisoGP, GP8, EraserGP, PitaGP, TunaGP тощо) чи вигадуйте свої власні схеми. Не забувайте засікати час своїх проїздів. Знайдіть хоча б одного партнера для тренувань, одному тренуватися небезпечно.

Беріть участь у онлайн чемпіонатах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навіщо мені брати участь у змаганнях з джимхани, якщо я не претендую на призове місце?

Змагання з джимхани – досить цікава подія. Там не завжди виграє той хто, найкраще володіє мотоциклом. Крім цього, ще треба мати сталеві нерви і непогану пам’ять. Незважаючи на те, що більшість змагань в Києві носять дружній характер, у багатьох учасників спостерігається неабияке хвилювання. Коли людина хоче зосередитися на тому, куди їхати і як їхати, вона починає робити помилки. І тільки ті, хто їздить досить добре, не думають, як їхати, а тільки про те, куди їхати. Це дуже схоже на будь-яку критичну ситуацію на дорозі, наприклад, перед вами раптова перешкода, якщо ви почнете думати, як правильно гальмувати, то скоріше за все ви не встигнете загальмувати. Тільки відточені до рефлексів навички дають вам перевагу як в джимхані, так і на дорозі.

По-друге – це зручний спосіб порівняти себе з іншими, подивитись на відео, як проїхали ви, а як лідери. Необов’язково тягатися з лідерами, кожен учасник може придумати собі який завгодно залік і внести туди кого завгодно. Наприклад, в мене VFR800, а у друга ТДМ900, ми можемо чудово позмагатися між собою в рамках змагань.

Чим змагання відрізняються від звичайних тренувань?

На змаганнях ти ніколи не знаєш, що тебе чекає. Це може абсолютна несподіванка. Ти тренував GP8 тижнями, а на змаганні не буде жодного розвороту на 180 градусів. на тренуваннях ти вчиш трасу, відмічаєш собі точки гальмування і таке інше, на змаганнях у тебе лише дві спроби, ти повинен відразу показати рівень. Це як їзда по незнайомому серпантину в горах. Ти наче подивився його профіль на карті, але проїхати його вперше в повний газ дуже складно.

Хитра придумана схема може збити з пантелику навіть досвідчених джимханістів, бо досить важко відразу прорахувати свою траєкторію з точністю до сантиметрів.

Які основні правила на змаганнях?

У кожного учасника є дві спроби, до заліку йде найліпша спроба. За допомогу ногами під час заїзду, торкання конуса, чи незупинку на фініші є штрафи у вигляді додаткових секунд. Ці штрафи проговорюються організаторами перед стартом. На початку змагань усі отримають схему проїзду і мають деякий час, щоб вивчити трасу пішки. У перерві між заїздами теж є можливість ще раз походити по трасі. Виграє той, хто показує найменший час проходження схеми.

Звучить наче просто, наступного року обов’язково організую змагання в рідному Залупінську

Організація змагань – досить непроста справа. Ми організували свої перш змагання в 2014 році, і після них організатори заріклись більше організовувати змагання. Потім знайшлись інші добровольці для змагань в 2016-2018 роках. У чому ж складність? Це займає купу часу. Треба організувати дуже багато речей – майданчик, конуси, схему, усіляки дошки, стіли, палатки, мікрофони, організувати рекламу заходу, оголосити результати, видати призи, не забути про маршалів, засікатор і таке інше. Тільки під час змаганнь в організації задіяні більше десятка людей, а при підготовці ще більше. Але найскладніше – це провести змагання чесно. Тільки в цьому році на змаганнях в інших містах сталися дивні випадки відміни результатів без логічних причин, а у Львові сталася справжнісінька джимхано-корупція: один співорганізатор змагань, який сам брав участь, “не повірив” у результат київського суперника і зажадав перезаїзду.

Якщо у вас є бажання організувати змагання, то слід почати з невеличких дружніх змагань – наприклад, зібратися на тренувальному майданчику, роздати невідому схему і хай народ катає. Тоді ви відразу зрозумієте, які є проблеми в організації.

Більше всього боюсь, що не запам’ятаю схему на змаганнях

Дійсно, тут треба трохи напружити мозок. Проте, основна причина збивання з траси у  тому, що учасники думають як їхати, а не куди. Наприклад, в ШКМГ пілоти зовсім не думають, куди вони їдуть, бо дорога одна і збитися зі шляху неможливо, тому вони весь час зосереджені на техніці керування мотоциклом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що означають кольори конусів?

У джимхані використовують три кольори – жовтий, синій і червоний. Червоний означає, що треба їхати праворуч, синій – ліворуч, жовтий колір використовується в усіх інших ситуаціях, наприклад, коли один і той же конус треба об’їжджати по-різному.

Коли наступне тренування?

У 2018 році ми проводили тренування в понеділок, середу, п’ятницю і неділю. Найбільш невгамовні самостійно приїздили тренуватися і в інші дні.

На яких майданчиках ви тренуєтесь?

Розгорнута відповідь тут

Що привозити з собою?

Якщо наміри серйозні, то можна взяти з собою щось поїсти і попить. Якщо є кофр чи щось таке, то візьміть віника (завжди є трохи пісочку в деяких місцях) і конуси, чи пляшки, на третину заповнені водою, замість конусів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я приїхав, а нікого нема

Якщо нема конусів, чи намальованих на асфальті фігур, то все одно можна відпрацьовувати розворот на місці, прискорення та гальмування, знайти два камінця і їздити вісімку.

Чи можна приїздити на майданчик у інші дні?

Так. Всі майданчики (крім майданчика на Х-Парк, який орендує мотошкола) є загальнодоступними.

Я приїхав на ДВРЗ/Лавину, а там автошкола/мотошкола

З автошколою все просто, підпалюєте консерву і усьо :) Якщо консерва не підпалюється, то їздите собі далі навколо неї, усі авто і мотошколи на цих майданчиках на таких же правах, як і ви, і не мають жодного пріоритету перед вами. Тож якщо ви володієте боксом, дзюдо чи іншими страшними словами, женіть усіх зайвих під три чорти.

 А ще відосіки є?

Звичайно! Слідкуйте за нашим каналом на ютуб, чи популярними 

японськими каналами.

А щось цікаве буває, окрім нудних тренувань?

Торт жрьом інколи, а взагалі досить весело.

Треба зі своїм мотоциклом, чи ви даєте напрокат?

Зі своїм.

•   Тренування починаються о шостій, а мене тільки в сім работа закінчується!

Тренування проходять з шостої і до заходу сонця, після заходу ми можемо ще поїхати з ДВРЗ на Новус. На Лавині є підсвітка, тож можна тренуватися, скільки влізе.

 Найголовніше! Це безкоштовно?

Так.

Я вже третій день читаю цей FAQ! Коли ці питання вже закінчаться?

Поздоровляю, це було останнє!

 

Слідкуйте за анонсами, новинами та подіями в наших соц-мережах Фейсбуці МотоДжимханаКиїв та Інстаграмі МотоДжимхани Київ. Приєднуйтесь до наших груп в Вайбері та Телеграмі

До-зустрічі на тренуваннях